(0800) 21-11-99 - Продаж с/г техніка. (Дзвінки з усіх номерів безкоштовні)

Волинська фондова компанія

Усі види сільськогосподарської техніки та обладнання
замовити зворотній зв'язок
 

«Волинська Фондова Компанія» - прогресивна компанія на прогресивному заході!

09 Березень 2016

   З 2 по 4 березня 2016 у Києві відбувся Східноєвропейський молочний конгрес. Головна подія року в галузі молочного скотарства зібрала у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» понад 2 000 учасників - менеджерів та фахівців провідних молочнотоварних підприємств, комерційних компаній, молокопереробних підприємств, об’єднань, міжнародних організацій, представників влади, фінансових установ, посольств та преси. Від «Волинської Фондової Компанії» на конгресі були присутні: директор київської філії - Котов Андрій, а також менеджери з продажу Київської, Вінницької та Полтавської філій.

 

   Участь у форумі взяли представники більш ніж 20 країн, зокрема: США, Франції, Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Італії, Фінляндії, Естонії, Польщі, Грузії, Сербії та Казахстану та ін. Організаторами заходу виступили — Асоціація виробників молока (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та компанія «Дикун». Технічним спонсором заходу виступила компанія Kuhn – багаторічний партнер «Волинської Фондової Компанії». Конгрес відбувся за підтримки Міністерства аграрної політики, ФАО та ЄБРР. В рамках заходу відбулася спеціалізована виставка, в якій взяли участь близько 100 провідних компаній – лідерів ринку.

   Даний конгрес проводиться  протягом дев’яти років для покращення умов ведення бізнесу та обміну передовими та іноваційними технологіями світових брендів. Відбувається обмін інформацією та баченнями, генеруються нові ідеї розвитку вітчизняного молочного сектору.

   Головною ціллю конгресу було обговорення та затвердження стратегії дій по найважливішим питанням галузі – оподаткування, державна підтримка тваринництва, кооперація професійних виробників молока та ін.

   Офіційну частину Східноєвропейського молочного конгресу відкрив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський, який розповів про перспективи та тенденції розвитку молочного скотарства в Україні. До вітальних слів приєднались голова Київської ОДА Максим Мельничук та народний депутат України Сергій Лабазюк. «Завдяки аграрному сектору можемо планувати свій завтрашній день за єдиної умови, якщо ми з вами станемо одним ланцюжком, який буде чітко вирішувати, що необхідно змінити на законодавчому рівні, як потрібно виходити на нові ринки», — відмітив Сергій Лабазюк.

   За словами експерта, виробництво молока у 2015 році було найменшим за останні роки. Приміром порівняно з 2014 роком прибутковість впала на 31%. Експерт вважає, що відбувається «болісне» оздоровлення галузі. «На ринку не можуть утриматися ті, хто має низьку ефективність виробництва. Виробників, які доять 8–9 тис. тонн молока в рік, не багато. Однак ці підприємства не працюють в збиток, мають мінімальний, але більш-менш прибуток. Звісно підприємства, які доять менше 6–7 тис. тонн, як правило є збитковими. Чимало з них скорочують поголів’я або повністю виходять з ринку», — підкреслив Андрій Ярмак. Щодо прогнозів на 2016 рік, то слід очікувати збереження тенденції падіння поголів’я, зменшення виробництва молока на 2–4% (в сільськогосподарських підприємствах воно може значно збільшитись), зниження закупівельних цін тощо.

   Голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун у своїй презентації торкнувся низки важливих питань, серед яких були й найболючіші для галузі, а саме: державна підтримка тваринництва та оподаткування. Також у своєму виступі Андрій Дикун представив результати порівняльного аналізу собівартості виробництва молока двадцятьох молочних підприємств-членів АВМ. Виявилося, що прибуток підприємства, де надій був високим (більше 27 кг молока на добу на корову), був меншим порівняно з тими, де надій був нижчим (близько 24 кг молока на корову). «Все життя ми бігли за надоями, а нині ми розуміємо, що необхідно рахувати економіку. Це те, що ми активно почали робити в минулому році і продовжимо у 2016», — додав голова ВАР. Майбутнє молочної галузі Андрій Дикун вбачає в кооперативах, завдяки яким виробники багато не зароблятимуть, однак матимуть гарантовану ціну на сировину. Продовжив тему кооперації професійних виробників молока Андрій Ярмак. «Модель кооперації, яку ми нині бачимо для України, це створення мережі переробних підприємств кооперативного типу», — пояснює експерт. Однак допоки існуюче законодавство робить кооперацію професійних фермерів неможливою.

   Новинкою для українських фермерів можна вважати системи автоматизованого випоювання телят в молочний період. Про їх особливості, зарубіжний та вітчизняний досвід їх використання розповів консультант Консультаційного центру АВМ Сергій Филь. Одна система забезпечує годівлю і утримання 300 гол/рік, тобто 2 загони телят по 25 голів, тобто  50 телят за 60 днів або 6-ть періодів годівлі телят протягом року.

   Завершальна доповідь секції була присвячена комфорту корів, а саме протидії тепловому стресу за допомогою системи мілкодисперсного охолодження повітря та вентиляції. Презентував її технічний консультант з питань монтажу та експлуатації систем вентиляції тваринницьких приміщень Валерій Тісейко.

Альтернативна перспектива: молочне козівництво та вівчарство

   В Україні також активно розвивається й інтенсивне козівництво. На фінішну пряму виходять три успішні проекти козиних ферм із власною переробкою, якими опікується компанія DeLaval. Юрій Грінченко, менеджер по роботі з ключовими клієнтами напрямку «Рішення для кіз та овець» розповів про особливості розвитку козиних ферм в українських реаліях. Вивчаючи досвід інших країн і спілкуючись з фахівцями та власниками господарств, прийшов до висновку, що професіональні козині ферми повинні бути невеликими — 200-400 голів. Також обов’язково потрібно мати власну переробку. Сьогодні жодне українське переробне підприємство не готове працювати з козиним молоком, бо немає достатньої кількості сировини.

   Основна проблема, що турбує багатьох фермерів: де можна знайти в Україні продуктивні здорові тварини? Протягом останніх десяти років нарешті з’явились перші племінні репродуктори,  приміром фермерське господарство «Золота коза». Про особливості розведення зааненської та альпійської породи кіз, а також про племінну справу в цілому розповіла керівник господарства Тетяна Орловська. Ефективність  вирощування здорових племінних кіз полягає у профілактиці, плановості, комплексному підході і суворому контролі. Такий принцип роботи дозволяє отримувати максимальний добовий надій 7,7 кг молока на одну козу.

   Про ветеринарні аспекти ввезення племінних порід кіз та овець розповів Мар’ян Троцький, голова громадської спілки українського козівництва та вівчарства.  Він зазначив, що міжнародна торгівля живими тваринами здійснюється за загальними рекомендаціями, визначеними Санітарним Кодексом наземних тварин МЕБ, на основі якого визначаються правила країни-імпортера, а також за ветеринарними сертифікатами. Нині Україна має погоджені ветеринарні сертифікати на ввезення племінних кіз та овець з такими країнами, як Австрія, Канада, Латвія, Франція, Швейцарія.

   Крім того, в рамках Конгресу проводились різноманітні семінари та майстер-класи. А у третій день Конгресу для учасників була організована екскурсія у ДП «Краснопільське молоко» (1460 голів дійного стада; середній річний надій — 8 000 кг/корова; доїльне обладнання — паралель 2×16 виробництва DeLaval), що у Чернігівській області, та ТОВ «Українська молочна компанія» (3 800 голів дійного стада; середній річний надій — 9 100 кг/корова; дві доїльні зали — паралель 2×36 Blue Diamond DeLaval), Київська обл.

 

Інформація частково взята з сайту http://dairycongress.org/2016/ukr.